ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ АТО ТА ООС ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2021.46.24-28Ключові слова:
військові фахівці, професійна підготовка, вищі військові навчальні заклади, компетенції, вимоги, досвід АТО та ООСАнотація
На основі аналізу спостережуваних основних чинників обґрунтовано актуальність визначення (уточнення) вимог до професійної підготовки військових фахівців, які проходять підготовку у ВВНЗ за спеціальностями: "Воєнні науки", "Національна безпека", "Безпека державного кордону". Дослідження базується на загальному переліку вимог, сформульованих у термінах компетентностей і результатах навчання, до військових фахівців і визначається відповідними професійними стандартами, стандартами вищої освіти та освітніх програм підготовки за кожною спеціальністю на певних рівнях освіти. Мета дослідження – спроба обґрунтувати доцільність впровадження досвіду проведення антитерористичної операції (АТО) та операції Об'єднаних сил (ООС) ЗСУ при визначенні вимог до професійної підготовки офіцерських кадрів. Встановлено, що рівень підготовки і загальний перелік компетентностей, якими володіє випускник ВНЗ, не повною мірою задовольняє потреби сучасного війська, що яскраво доводить досвід бойових дій на сході України. Проаналізовано, що перелік завдань, які вирішують військовослужбовці, постійно розширюється, оскільки поряд з виконанням бойових завдань їх усе частіше залучають до розв'язання проблем соціально-гуманітарного характеру, що вимагає сформованості як професійного, так й соціального компонентів потенціалу особистості військовослужбовця. Зі зростанням вимог до загального рівня професійної підготовки військових фахівців з'являються і нові вимоги до їхньої соціально-гуманітарної підготовки. Розглянуто такі нові вимоги до підготовки: підвищення рівня лідерських якостей офіцера; формування його особистих цінностей і чітких власних цілей; здатність протидіяти інформаційно-психологічним впливам противника в межах інформаційного протиборства; спроможність налагодження комунікацій між військовими підрозділами та місцевим населенням, що перебувають у районі бойових дій тощо. Проаналізовано і розкрито суть зазначених вимог. Для розв'язання поставлених дослідницьких завдань використано систему загальнонаукових і спеціальних методів теоретичного та емпіричного дослідження, а саме: теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація й узагальнення інформації щодо сутності та змісту визначених завдань, моніторинг існуючої системи підготовки військових фахівців, узагальнення, загальнонаукові методи системного підходу, експертна оцінка, аналіз та інтерпретація отриманих емпіричних даних.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://miljournals.knu.ua/index.php/visnuk/licensing_and_copyright