Психологія життя військовослужбовця після полону

Анотація

Серед усіх видів суворих випробувань, з якими стикається військовослужбовець в ході ведення війни, особливе місце займає полон. Суттєво підриваючи здоров'я військовослужбовця, звужуючи його подальші перспективи, травмуючи психіку й породжуючи важку психічну та моральну кризу, полон кардинально змінює життя особистості. Проводячи тривалі заходи реінтеграції та пост-ізоляційного супроводу осіб, яких було звільнено з військового полону, розкрито особливості реадаптації та перебігу психічних станів військовослужбовців у перші чотири-п'ять тижнів після
звільнення. З'ясовано, що сам факт фізичного повернення військовослужбовця з полону в мирне середовище не є ознакою його повернення до звичного способу життя, притаманного до полону. Ретельну увагу приділено перебігу протікання внутрішньособистісного конфлікту, непрошених спогадів, які мимоволі активізують механізми пам'яті колишніх
військовополонених, породжують і призводять до повторної травматизації. Розкрито особливості взаємодії членів родини з постаттю колишнього військовополоненого. Висвітлено, як військовослужбовці з різним адаптаційним по-
тенціалом та індивідуально-типологічними властивостями реінтегруються в соціум. Окреслено специфіку поведінки військовослужбовця, до дій якого під час перебування в полоні була прикута увага засобів масової інформації. Уперше доведено взаємозв'язок між соціальним інтелектом і трьома конституційними типами особистості військовослужбовця (ендоморф, мезоморф та ектоморф), що в підсумку дало змогу з'ясувати, наскільки цей взаємозв'язок є запорукою
ефективної адаптації до мирного життя звільнених із полону осіб.