Проблеми вдосконалення діяльності публічних адміністрацій у секторі безпеки та оборони

Анотація

Визначено на основі аналізу підходів до ефективності публічних адміністрацій у секторі безпеки і оборони напрями вдосконалення діяльності вказаних органів. Встановлено, що повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, яка стала причиною введення правового режиму воєнного стану, загострила існуючі у сфері публічного адміністрування у секторі безпеки та оборони проблеми. Аргументовано, що публічне адміністрування в умовах дії правового режиму воєнного стану має свої відмінності, пов'язані з появою нових видів публічних адміністрацій (військових адміністрацій), обмеженням деяких прав і свобод людини та громадянина, розширенням компетенції органів військового управління. Особливу увагу приділено сутності та особливостям демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та оборони. Визначено, що оцінювання в межах громадського нагляду як складової демократичного цивільного контролю дозволяє зберегти об'єктивність за рахунок відсутності дисциплінарних та інших адміністративних зв'язків суб'єкта й об'єкта нагляду. Аргументовано, що демократичний цивільний контроль має здійснюватися з урахуванням існуючих в умовах правового режиму воєнного часу обмежень, пов'язаних як з громадською активністю, так і доступом до певних видів інформації. Встановлено, що ефективність публічного адміністрування у цивільному секторі і в секторі безпеки та оборони має своїми спільними критеріями якість і швидкість здійснення ними адміністративних процедур, віднесених до їх компетенції. Водночас суб'єкти оцінювання будуть різнитися: якщо у цивільному секторі такі суб'єкти будуть загальними, то в секторі безпеки та оборони – спеціальними. Зроблено висновок, що напрями вдосконалення діяльності публічних адміністрацій у секторі безпеки й оборони мають включати: а) уточнення правового статусу військових адміністрацій, підстав і порядку їхнього створення; б) стандартизацію процедур трансформації військово-цивільних адміністрацій у військові адміністрації; в) встановлення й нормативне закріплення вимог до освітнього рівня і професійного досвіду начальників військових та військово-цивільних адміністрацій.