КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ СИСТЕМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ ОБ`ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Анотація

Дана стаття присвячена розробці методологічних підходів до розв`язання недостатньо вивченої проблеми, а саме системному дослідженню аспектів забезпечення безпеки важливих об`єктів критичної інфраструктури. Згідно з Законом «Про основи національної безпеки України» об`єктами критичної інфраструктури є: транспорт та зв'язок; енергетика та енергозабезпечення; забезпечення житлово-комунальних господарств; промисловість та наукова-технічна діяльність в військово-промисловому комплексі; технології подвійного призначення; інформаційні технології та захист інформації; використання надр; земельних на водних ресурсів; корисних копалин; захист екології тощо. Розроблено систему класифікацій методів прогностичного моделювання у вигляді трьохрівневої структури: за прийомами прогнозування та інформаційними підставами; за матеріальною основою інструменту здобуття кінцевого результату; за схемою класифікації призначених конкретних методів.
Розроблена комплексна модель системних досліджень проблем безпеки держави з позиції Збройних Сил України. Наведено математичний апарат аналізу та оцінки рівня національної (воєнної) безпеки у тому числі, воєнно-політичної, воєнно-економічної, воєнно-політичної моделей держави. Визначені особливості класів задач за напрямком, а саме добре та слабко структурованих задач. Запропоновано використання теорії ігор для скомпенсування статистичного вибору. Наведено основні методи прийняття рішень: методи теорії корисності (узагальненого критерію); сукупна очікувана корисність як обґрунтований метод дерев рішень; методи теорії проспектів; методи порогів незрівнянності; методи аналізу ієрархій, які спираються на багатокритеріальний опис проблеми; евристичні методи. Показано, що найбільш розвинутою теоретичною основою, що знаходить застосування при визначенні станів безпеки об`єктів критичної інфраструктури та безпеки в цілому, є експертні методи чи методи багатомірного аналізу з елементами таксономії. Проте ці підходи передбачають існування еталонних об’єктів чи уявленого експертами сценарію прояву впливу факторів на кінцевий результат. Зроблено важливий висновок, що в основі наукового протиріччя лежить необхідність створення достатньо досконалого механізму рішення задач об’єктивного обґрунтування рішень у воєнній сфері за умов суттєвої обмеженості в набутті упереджених даних для превентивного попередження конфліктів у воєнній сфері та відсутності закінченої наукової теорії визначення результату комплексного впливу різноманітних факторів.