ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАНИЦЬ СУТТЄВОЇ ПЕРЕВАГИ ПО ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ СИГНАЛІВ ІНФРАЧЕРВОНОГО ДІАПАЗОНУ В ПОРІВНЯННІ З ВИДИМИМ
Ключові слова:
видимий та інфрачервоний діапазони, дальність видимості, світлосигнальне обладнання, оптико-електронна системаАнотація
Вдосконалення комплексів світлосигнального обладнання аеродромів ведеться в напрямку освоєння додаткових каналів інформації про ситуацію на посадковій смузі, синтезу багатоканальної інформації з виводом на єдиний екран візуалізації обстановки. Використання інфрачервоного діапазону електромагнітних хвиль для променево-сигнальних систем має ряд суттєвих переваг над системами світлового діапазону. Проте переваги по дальності виявлення ІЧ-сигналів мають природні межі.
Метою роботи є теоретичний аналіз умов, за яких дальності виявлення ІЧ-сигналу і світлосигналу зрівнюються у складних метеорологічних умовах.
У роботі показано, що збільшення концентрації водно-аерозольних часток, як і водності аерозолю, не змінюють співвідношення дальностей виявлення сигналів на різних довжинах хвиль. У той же час, збільшення розмірів часток нівелює переваги по дальності більш довгохвильових сигналів. На основі моделі аномальної дифракції одержано аналітичний вираз для радіусу сферичних водно-аерозольних частинок, при якому дальності виявлення сигналів на різних довжинах хвиль однакові за величиною.
На основі проведеного дослідження інтерпретуються розбіжності в експериментах за далекобаченням «синтетичного зору» в умовах обмеженої видимості.
