ІЄРАРХІЧНА МЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті запропоновано підхід до визначення ієрархічної мережевої моделі інформаційного забезпечення подання предметної області. Ієрархічна мережева модель відображає взаємозв'язок  інформаційних об'єктів за рівнями підпорядкованості.

Одне з ключових питань в розробці інформаційного забезпечення - вибір моделі подання контенту таким чином, щоб забезпечити найбільш ефективну роботу з нею як користувача, так і розробника. Можна виділити два основних підходи - емпіричний і теоретичний. Перший заснований на вивченні принципів організації людської пам'яті і моделюванні механізмів вирішення задач людиною. Другий підхід можна визначити як теоретично обґрунтований, що гарантує правильність рішень, а відповідні йому моделі - формальними моделями подання знань. Послідовність застосування матеріалів включена до складу моделі, оскільки ефективність сприйняття матеріалу залежить, в тому числі, від того, наскільки людина «готова» сприймати запропоновану інформацію, тобто, має досить базових знань.

Залежно від виду вхідних даних запропоновано можливі способи формування ієрархічних мережевих моделей інформаційного забезпечення. Якщо вхідні дані представлені множиною інформаційних елементів, кількість яких є порівняно невеликою і придатною для застосування експертних методів, запропоновано алгоритм побудови ієрархічної мережевої  дворівневої моделі інформаційного забезпечення. Якщо вхідні дані представлені «деревом знань», тобто, ієрархічною моделлю інформаційного забезпечення, запропоновано алгоритм побудови ієрархічної мережевої моделі.

Ієрархічна мережева модель інформаційного забезпечення призначена для управління процесами придбання та використання знань, що дозволяє враховувати корисності інформаційних елементів і дидактичні зв'язки між ними. Запропоновано спосіб формування інформаційного забезпечення, призначений для ієрархічного мережевого представлення предметної області, що дозволяє структурувати контент інформаційно-довідкових та інших систем, які відрізняються від відомих використанням взаємопов'язаних етапів відбору, кластеризації та впорядкування контенту.

Отримані результати можуть бути використані для підтримки прийняття рішень при придбанні та застосуванні знань: при розробці програм окремих курсів підвищення кваліфікації; інформаційного забезпечення систем електронного навчання; при формуванні програм дистанційної освіти; при розробці та наступному коригування навчальних планів; формуванні навчальних, довідкових матеріалів, курсів лекцій для окремих дисциплін.