ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РАДІОМОНІТОРИНГОМ

Автор(и)

  • С.С. Гаценко (S.S. Hatsenko)
  • Р.В. Писаренко (R.V. Pysarenko)
  • І.М. Лук’янчіков (I.М. Lukianchykov)
  • С.В. Ошкодер (S.V. Oshkoder)
  • В.П. Ніколаєнко (V.P. Nykolaienko)
  • О.Г. Приходько (О.G. Prykhodko)

DOI:

https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/67-01

Ключові слова:

система радіомоніторингу, кризовий регіон, ефективність, ймовірність, об’єкти радіомоніторингу, джерела радіомоніторингу

Анотація

Збройна агресія Російської Федерації проти України, втрата важливих промислових потенціалів, як Державна акціонерна холдингова компанія «Топаз», яка спеціалізувалася на розробці і виробництві складних радіотехнічних систем і комплексів, в тому числі унікальних комплексів дальньої радіотехнічної розвідки та раннього попередження систем протиповітряної оборони, зокрема станції радіотехнічної розвідки «Кольчуга», дала значний поштовх для розвитку нових підходів до ведення радіомоніторингу обстановки, як одного з головних, а іноді єдиного способу добування інформації.

Такий складний вид технічної діяльності, як радіомоніторинг, потребує значних зусиль для його підтримки в готовності. Постійне забезпечення радіомоніторингу необхідною кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що мають великий досвід визначення типу джерела радіовипромінювання, потребує значних зусиль для їх пошуку та навчання. Навчання фахівця цього класу займає не менше 1-1,5 років та значні фінансові витрати. Розв’язання наукового завдання автоматизації процесу виявлення та розпізнавання є одним із пріоритетних напрямків розвитку радіомоніторингу.

Сучасний радіомоніторинг характером функціонування поділяється на 2 групи:

активний, що дозволяє розпізнавати та виявляти непрацюючі джерела радіовипромінювання;

пасивні, що дозволяють ідентифікувати та розпізнавати функціонуючі джерела радіовипромінювання.

Основою функціонування пасивних засобів радіомоніторингу є виявлення сигналів, що передають повідомлення (наприклад сигнал управління повітряним рухом) і розпізнавання параметрів потужних сигналів бортових, корабельних та наземних радіолокаційних станцій. Інформативність сигналу джерела радіовипромінювань для засобів радіомоніторингу залежить від того, наскільки надійно цей сигнал виявляється і наскільки достовірно (точно) визначаються його параметри, що несуть корисні для розвідки повідомлення або значення. Оскільки спостереження сигналу завжди відбувається на фоні різного роду перешкод, факт виявлення сигналу, а також помилки вимірювання сигнальних параметрів і виділення повідомлень завжди виявляються випадковими.

У статті розглянуто актуальне наукове завдання автоматизації процесу виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання, за рахунок розробки системи підтримки прийняття рішень щодо визначення типу джерел радіовипромінювання за параметрами його сигналу в інтересах системи радіомоніторингу держави, яка надає вказівки операторам РТР Koльчуга-KE (Koльчуга-M) щодо вибору найбільш ймовірного варіанту рішення, що знизить кваліфікаційні вимоги до операторів, що значно скоротить фінансові та часові витрати на їх підготовку.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-18

Як цитувати

Гаценко (S.S. Hatsenko) С., Писаренко (R.V. Pysarenko) Р., Лук’янчіков (I.М. Lukianchykov) І., Ошкодер (S.V. Oshkoder) С., Ніколаєнко (V.P. Nykolaienko) В., & Приходько (О.G. Prykhodko) О. (2020). ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РАДІОМОНІТОРИНГОМ. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (67), 5–17. https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/67-01

Номер

Розділ

ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ