ВИКОРИСТАННЯ НАНОБОТІВ У ДІАГНОСТУВАННІ СТАНУ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/67-04Ключові слова:
наноботи, нано-робототехнічна система, ізотоп, іонізуюче поле, валентна зона, потужність опроміненняАнотація
На сьогоднішній день швидкими темпами розвивається новий напрямок у медичній науки - наномедицина. Велика частина методів даного напрямку поки існує тільки у вигляді проектів. Однак більшість експертів вважає, що саме ці методи стануть основними в XXI столітті. Так, наприклад, Національні інститути охорони здоров'я США включили наномедицину в п'ятірку найбільш пріоритетних областей розвитку медицини в XXI столітті, а Національний інститут раку США збирається застосовувати досягнення наномедицини при лікуванні раку. Ряд зарубіжних наукових центрів вже продемонстрували дослідні зразки в областях діагностики, лікування, протезування та імплантації. Наномедицина прагне надати значний набір дослідницьких інструментів і клінічно корисних пристроїв в найближчому майбутньому.
У даній роботі розглядається методика застосування робототехнічних систем нанорозмірів для точного діагностування стану організму. Запропонована тематика поєднує в собі два аспекти: суто технічний і біологічний, а саме стан організму. Ці аспекти самі по собі є достатньо важливими науковими проблемами, а їх поєднання потребує створення техніко-біологічної концепції діагностування, без пошкодження функцій живого організму та його тканин.
Запропонована методика діагностування живого організму за допомогою наноботу включає три основні складові, які наведені в роботі, а саме: послідовність дій щодо маніпуляцій наноботом в організмі; розрахунок кількісних характеристик процесу діагностування та схемну реалізацію відповідного діагностуючого сканеру. Практична реалізації запропонованого сканера є нескладною у реалізації і експлуатації, а логічність наведеної методики дозволяє сформулювати загальний підхід (концепцію) в подальшому при створенні новітніх засобів діагностики. Проведений аналіз попередніх результатів дослідження дозволяє стверджувати, що введення, виведення і використання наноботу в живій тканині є безпечним.