ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ ВИКЛАДАННІ ВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН: ПЕРЕВАГИ ТА ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/67-06Ключові слова:
технології подвійного призначення, дистанційне навчання, дистанційний курс, риси дистанційного навчання, переваги та недоліки технологій подвійного призначення при викладанні військових дисциплінАнотація
У статті розкриваються деякі технології подвійного призначення при дистанційному викладанні військових дисциплін.
Визначено роль впровадження деяких технології подвійного призначення при дистанційному навчанні в системі підготовки курсантів та офіцерів запасу. Перелічені основні переваги та проблеми щодо розробки й впровадження в освітній процес технологій подвійного призначення при дистанційному викладанні військових дисциплін.
Дистанційне навчання будується відповідно до тієї самої мети та змісту, що і очне навчання, але форми подачі матеріалу і форми взаємодії суб’єктів освітнього процесу між собою суттєво відрізняються. Дидактичні принципи організації дистанційного навчання (принципи науковості, системності і систематичності, активності, принципи розвивального навчання, наочності, диференціації та індивідуалізації навчання) аналогічні очному навчанню, але специфічною є їх реалізація.
Визначені характерні риси дистанційного навчання при викладанні військових дисциплін, а саме: інтерактивність навчання; гнучкість навчання; модульний принцип за відповідною військової спеціальністю; індивідуалізація навчання на основі індивідуального графіку; економічність дистанційного навчання; відсутність проблеми придбання навчальних матеріалів та підручників; інформаційна забезпеченість; паралельність дистанційного навчання; відкритість і об’єктивність оцінки знань громадян; висока самоорганізація громадян.
Визначені деякі підходи вирішення проблем впровадження технологій подвійного призначення при викладання дисциплін: розробка концепції дистанційної освіти за всіма розділами військової підготовки; подальший розвиток і адаптація корпоративної мережі Військового інституту; розробка, розміщення електронних підручників і навчально-методичних матеріалів на сайті Військового інституту та створення бази даних дистанційної освіти; організація взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу; створення єдиної корпоративної системи дистанційної освіти і єдиних методичних ресурсів; організація підготовки та підвищення кваліфікації викладачів і технічного персоналу в галузі інформаційних технологій подвійного призначення з врахуванням поетапного переходу у викладанні на стандарти НАТО тощо.