Розвиток військового туризму як одного з напрямів туріндустрії у поствоєнний період в Україні (на прикладі Київської області)

Анотація

Досліджено сучасні зміни в туризмі України, що пов'язані з посиленням інтересу до військових турів. На прикладі Київської області за допомогою розгляду суб'єктів туристичної індустрії (туристичні фірми) та опитування населення було розглянуто можливості розвитку нового сегменту туризму для цієї місцевості. До початку повномасштабної агресії Росії проти України в 2022 р. цей напрям був недостатньо представлений у цілому по всіх регіонах, хоча історико-культурна база є доволі значною. Із вивчення культурної спадщини у державі загалом та в одному з її регіонів – Київській області – було розглянуто як різноманітність військових об'єктів, фортифікаційних ліній, музеїв, історичних полів битв, так і трансформацію населення та готовність показувати свою історію і досвід боротьби за незалежність. Беручи до уваги те, що військовий туризм здійснюється з метою самоосвіти та особистого досвіду, він є важливою частиною надання відвідувачам можливості зануритися в місця, пов'язані з патріотичними подіями. На разі кордони України закриті для туристів, у державі триває воєнний стан, і безпекова ситуація не дозволяє повноцінно розвиватися туристичній індустрії. Однак важливим для тих, хто працює у сфері послуг, є післявоєнне відновлення та представлення стратегії розвитку туристичних дестинацій. Відповідно до цього було запропоновано ряд рекомендацій щодо розвитку військового туризму на Київщині з урахуванням бачення місцевих мешканців і подій, які там відбулися. Серед складених пропозицій основну увагу прикуто до символів незламності в часи війни (півник з Бородянки, пес Патрон, українські пісні, створені під час війни тощо), які можуть слугувати назвами до фестивалів, майстер-класів тощо. Представлене дослідження актуальне, оскільки зростає зацікавленість з боку іноземних туристів. Саме тому дослідження базується не просто на історичному чи архітектурному аналізі об'єктів, а на розгляді сучасної ситуації, яка надає можливості огляду міст, що були в окупації. Тому військовий туризм, що буде розвиватися в поствоєнний період, має базуватися як на якісних, так і кількісних методах дослідження, що при ґрунтовному аналізі дозволить підвищити інтерес до військових заходів без шкоди для місцевого населення.