Вивчення історії як фактор формування національної самоідентифікації військовослужбовців Збройних Сил України

Анотація

Важливість формування національної самоідентифікації у військовослужбовців ЗC України неможливо недооцінювати, оскільки повномасштабна збройна агресія Російської Федерації вимагає від захисників України не тільки виконання своєї професійної роботи, а саме, захисту України від зовнішньої загрози, але й мотиваційної складової продовження боротьби з агресором, що й породжує ідентифікацію та розуміння свого місця у світі, особливо, в українській нації. Розглянуто формування, пояснення та обґрунтування національного наративу як домінуючої складової історії України. Вказано на важливість національного наративу у формуванні особистості та самоідентифікації військовослужбовців. Тема націоналізму постає, як основа національної ідеї та формування нації у сучасних національних державах. Розглянуто негативні аспекти відсутності національної ідентифікації та інтеграції в колективному суспільстві та спільноті. Досліджено особливості формування національної ідентичності та історії як основного інструменту в становленні самоідентифікації військовослужбовців України, як свідомих громадян та учасників соціальної дружби українців. Зміна орієнтирів та цивілізаційні виклики, що продовжуються і в XXI ст., потребують сталої ідентичності для військовослужбовців, але сам процес її формування потребує не тільки теоретичного обґрунтування, а й практичного використання під час навчання у вищих військових навчальних закладах України. Вивчення історії може стати одним із методів, який необхідно використовувати науково-педагогічним працівникам для розвитку особистості курсантів, і тому потрібне наукове обґрунтування вивчення історії як методики.