Соціально-психологічні та особистісні чинники сприйняття цькування на робочому місці: роль професійного оточення та емоційної стабільності
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.60.47-52Ключові слова:
цькування, булінг на робочому місці, емоційна стабільність, професійне оточення, психологічне самопочуття, соціально-психологічні фактори, особистісні характеристики, модераційний аналізАнотація
В с т у п . Булінг на робочому місці є поширеним негативним явищем, яке не тільки впливає на індивідуальне психологічне здоров'я, але й створює загрозу для колективного клімату, знижуючи продуктивність і сприяючи професійному вигоранню. Для організацій це веде до фінансових витрат та підриває корпоративну репутацію. Особливу увагу приділено соціально-психологічним та особистісним чинникам, які можуть зменшити негативний вплив булінгу або ж виступити захисними механізмами. Важливим аспектом дослідження є визначення ролі професійного оточення та емоційної стабільності як ключових змінних, що впливають на сприйняття булінгу. Метою дослідження є встановлення взаємозв'язку між булінгом, соціально-психологічними та особистісними факторами, а також визначення того, чи може емоційна стабільність зменшувати негативні наслідки булінгу.
М е т о д и . Дослідження проведено у вересні 2023 року серед 1667 працівників державної установи "Центр пробації" шляхом анонімного онлайн-опитування. Анкета складалася із 39 питань, розділених на блоки для оцінювання соціальнодемографічних характеристик, професійного оточення, умов праці та робочого самопочуття. Для оцінювання особистісних рис застосовано короткий п'ятифакторний опитувальник TIPI-UKR. Аналіз проводився за допомогою кореляційного, регресійного та модераційного методів, щоб дослідити зв'язки між булінгом та професійним середовищем, а також впливом емоційної стабільності.
Р е з у л ь т а т и . Булінг виявлено у 9,4 % респондентів, з яких 1,9 % зазнали цькування від колег, 4,9 % – від керівників, і 2,6 % – від обох груп. Кореляційний аналіз показав, що булінг має статистично значущий негативний зв'язок зі сприйняттям професійного оточення (r = –0.241, p < 0,01) та робочого самопочуття (r = –0.137, p < 0,01). Водночас регресійний аналіз виявив, що емоційна стабільність має захисну роль, знижуючи ймовірність булінгу (Exp(B) = 0,824, p = 0,017). Втім, модераційний аналіз не підтвердив припущення про значну взаємодію між рівнем булінгу та емоційною стабільністю у впливі на робоче самопочуття (p > 0,05).
В и с н о в к и . Соціально-психологічні фактори, зокрема професійне оточення, суттєво впливають на сприйняття булінгу і його наслідки. Виявлено, що емоційна стабільність здатна зменшити негативний вплив булінгу на психологічне самопочуття, тоді як роль інших особистісних характеристик у цьому контексті виявилась обмеженою. Запропоновано подальші дослідження, що враховуватимуть міжкультурні аспекти булінгу, а також будуть орієнтовані на більш детальний аналіз взаємодії між особистісними рисами та робочим середовищем.
Посилання
Bowling, N. A., Beehr, T. A., Bennett, M. M., & Watson, C. P. (2017). Target personality and workplace victimization: A prospective analysis. Work & Stress, 31(1), 51–69. https://doi.org/10.1080/02678373.2017.1272277
Einarsen, S., Hoel, H., Zapf, D., & Cooper, C.L. (2020). Bullying and harassment in the workplace: Developments in theory, research, and practice. CRC Press.
Hutchinson, M., Vickers, M., Jackson, D., & Wilkes, L. (2020). Workplace bullying in nursing: Towards a more comprehensive understanding of factors contributing to nurse bullying. Nurse Researcher, 27(3), 36–45. https://doi.org/10.7748/nr.2020.e1678
Hutchinson, M., Wilkes, L., Jackson, D., & Vickers, M.H. (2020). The development and validation of a bullying inventory for the nursing workplace. Journal of Nursing Studies, 74, 152–163.
Klimanska, M., & Haletska, I. (2019). Ukrainian adaptation of the short five factor personality questionnaire TIPI (TIPI-UKR). Psychological journal, 5(9), 57–76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4
Nielsen, M.B., & Einarsen, S. (2018). What we know, what we do not know, and what we need to know about workplace bullying: An overview of the literature and agenda for future research. Aggression and Violent Behavior, 42, 71–83. https://doi.org/10.1016/j.avb.2018.06.007
Salin, D. (2020a). Risk factors of workplace bullying for men and women: The role of the psychosocial and physical work environment. Scandinavian Journal of Psychology, 61(2), 159–168.
Salin, D. (2020b). Workplace bullying and gender: Exploring the influence of gender on polices, coping strategies, and corporate responses. Equality, Diversity and Inclusion: An International Journal, 39(1), 53–66. https://doi.org/10.1108/EDI-03-2019-0092
Zapf, D., Escartín, J., Einarsen, S., Hoel, H., & Vartia, M. (2021). Empirical findings on prevalence and risk groups of bullying in the workplace. Handbook of Workplace Bullying, Emotional Abuse, and Harassment, 3, 79–102.
Zapf, D., Knorz, C., & Kulla, M. (1996). On the relationship between mobbing factors, job content and occupational stress in organizations. European Journal of Work and Organizational Psychology, 10(4), 299–323. https://doi.org/10.1080/13594329608414856
Shymko, V. (2024). Job satisfaction and work motivation under the martial law conditions. Big five personality traits survey. Harvard Dataverse. https://doi.org/10.7910/DVN/A5MPPS
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Vitalii Shymko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://miljournals.knu.ua/index.php/visnuk/licensing_and_copyright