Діти вимушених переселенців в умовах війни: пошук ресурсів посттравматичного зростання

Олександр Сафін

doi:10.17721/1728-2217.2024.60.39-46

Автор(и)

Олександр Сафін Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.60.39-46

Ключові слова:

соціально-психологічна дезадаптація, ПТСР, психологічні ресурси, стрес, психофізіологічна сфера, когнітивна сфера, емоційна сфера, комунікативна сфера, поведінкова сфера

Анотація

В с т у п . Особливості стану дітей у період бойових дій характеризуються активізацією не лише симптомів психологічної дезадаптації. Існує і зворотна тенденція – пошук ресурсів – як особистісних, так і соціальних, починаючи з опори на цінності групи – підтримки сім'ї, спільноти друзів, осмислення себе як частини навчального колективу і закінчуючи опорою на глибинні внутрішні цінності. Мета – оцінити та проаналізувати стан підлітків в умовах війни з урахуванням статі та ступеня схильності до впливу екстремальних подій, пов'язаних із бойовими діями.

М е т о д и . Були використані методи опитування та математичної статистики. Анкету було розроблено для оцінювання актуального стану дитини, вона містить такі пункти для оцінювання: прояви соціально-психологічної та психічної дезадаптації, окремі симптоми посттравматичного стресового розладу в різних сферах життєдіяльності, психологічні ресурси для подолання стресу, самооцінку благополуччя. Отримані результати аналізували за допомогою пакета IBM SPSS 27.0.

Р е з у л ь т а т и . Аналіз даних дозволив виявити основні особливості актуального стану тих, хто навчається в умовах війни: наявність у частини підлітків вираженого неблагополуччя у психофізіологічній, когнітивній, емоційній, комунікативній і поведінковій сферах, виражені відмінності між хлопчиками та дівчатками в оцінюванні проявів дезадаптації та ознак ПТСР. Учні відчувають на собі наслідки бойових дій, які призводять до порушення адаптації у життєво важливих для особистості сферах. Отримано результати про поширеність і вираженість ознак соціально-психологічної дезадаптації, а також проявів, які можна вважати ознаками ПТСР, суб'єктивного добробуту і психологічних ресурсів учнів у подоланні стресу. Виявлено статистично значущі відмінності серед тих, хто навчається, за критерієм статі.

В и с н о в к и . Результати проведеного дослідження засвідчили, що наразі частина підлітків, які мешкають у зонах бойових дій або пережили досвід, пов'язаний із бойовими діями, відчувають симптоми дезадаптації та виражене неблагополуччя у психофізіологічній, когнітивній, емоційній, комунікативній і поведінковій сферах. Такі неповнолітні перебувають у зоні ризику і потребують подальшої діагностики та адресної психологічної допомоги.

Посилання

Baker, A., Shalhoub-Kevorkian, N. (1999). Effects of Political and Military Traumas on Children: The Palestinian Case. Clinical Psychology Review, 19(8), 935–950. https://doi.org/10.1016/ s0272-7358(99)00004-5

Diab, M. et al. (2019). Can functional emotion regulation protect children's mental health from war trauma? A Palestinian study. Int. J. Psychol., 54(1), 42–52. https://doi.org/10.1002/ijop.12427

El-Khodary, B., Samara, M., & Askew, C. (2020). Traumatic Events and PTSD Among Palestinian Children and Adolescents: The Effect of Demographic and Socioeconomic Factors. Front. Psychiatry, 11(4), 11. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00004

Hallis, D., & Slone, M. (1999). Coping Strategies and Locus of Control as Mediating Variables in the Relationship Between Exposure to Political Life Events and Psychological Adjustment in Israeli Children. International Journal of Stress Management, 6(2), 105–123. https://doi.org/10.1023/A:1022980310481

Karamushka, L.M. (2022). Mental health of the individual in times of war: How to preserve and support it: Method. recommendations Kyiv: Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

Khristenko, V., Ovsyannikova, Ya. (2022). The main mental states that were observed in the inhabitants of the city, on the outskirts of which military actions are taking place (on the example of the city of Kharkiv). Problems of extreme and crisis psychology. No. 1(3). 109–130 [in Ukrainian].

Kuterovac, G., Dyregrov, A., & Stuvland, R. (1994). Children in war: a silent majority under stress. The British journal of medical psychology, 67, 363–375. https://doi.org/10.1111/j.2044-8341.1994.tb01804.x

Likert, R.A (1932). Technique for the Measurement of Attitudes. The Science Press. Ovsyannikova, Ya. (2022). Peculiarities of the manifestation of mental states in the population of a large city during hostilities: the first stage. Problems of extreme and crisis psychology. No. 2(4). 115-119 [in Ukrainian].

Peltonen, K., Qouta S., Sarraj E.E., & Punama R.-L. (2010). Military trauma and social development: The moderating and mediating roles of peer and sibling relations in mental health. International Journal of Behavioral Development, 34, 554–563. https://doi.org/10.1177/0165025410368943

Predko, V., & Predko, D. (2022). Peculiarities of the mental state of Ukrainians during the war. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Psychology. Issue 3 (56). 78-84. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.11

Qeshta, H., Hawajri, A.M.A., & Thabet, A.M. (2019). The Relationship between War Trauma, PTSD, Anxiety and Depression among Adolescents in the Gaza Strip. Health Sci. J., 13(1), 13. https://doi.org/10.21767/1791-809X.1000621

Rodenkova, V.A. (2023). Mental states of the individual in the conditions of war. Psychological readings: coll. materials of their science and practice. conf. young of scientists (Kharkiv, December 1, 2023): in 2 volumes. Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkiv. national University of Internal Affairs affairs, Kaf. social and psychol., Sci. Park "Science and Security". Kharkiv: KhNUVS. T.1. 168-170.

Samara, М. et al. (2020). Children's prolonged exposure to the toxic stress of war trauma in the Middle East. British medical journal, 371, m3155. https://doi.org/10.1136/bmj.m3155

Thabet, A., El-Buhaisi, O., & Vostanis, P. (2014). Trauma, PTSD, Anxiety, and coping strategies among Palestinians adolescents exposed to War on Gaza. The Arab Journal of Psychiatry, 25(1), 71–82. https://doi.org/10.12816/0004117

Thabet, A.A.M., & Thabet, S.S. (2017). Coping with trauma among children in South of Gaza Strip. Psychology and Cognitive Sciences, 3(2), 36–47. https://doi.org/10.17140/PCSOJ-3-122

Tyano, S. (2003). Post-traumatic stress disorder in Israeli children. Bulletin of the Board of International Affairs of the Royal College of Psychiatrists, 2, 7–8. https://doi.org/10.1192/ S1749367600006421

Tytarenko, T.M. (2017). Personality before the challenges of war: psychological consequences of traumatization. Problems of political psychology, 5(19), 3–10.

Wietse, A.T., Song, S., & Jordans, M.J.D. (2013). Annual Research Review: Resilience and mental health in children and adolescents living in areas of armed conflict – a systematic review of findings in low- and middleincome countries. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 54(4), 445– 460. https://doi.org/10.1111/jcpp.12053

Zhdanova, І., Shakhova, О., & Rodenkova, V. (2023). Mental states dynamics in civilians during the war in Ukraine. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series of "Psychology", 74, 7–12. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2023-74-01