Психологічна допомога військовослужбовцям як соціальний інститут

Анотація

В с т у п . Сьогодні в українському суспільстві спостерігаються трансформаційні процеси в багатьох сферах життя, які вимагають теоретико-методологічного обґрунтування як шляхів таких соціальних змін, так і механізмів їх здійснення. Найбільш адекватною щодо цього питання є саме інституціональна теорія. Повномасштабне вторгнення росії в Україну актуалізувало проблему організації професійної психологічної допомоги військовослужбовцям. Мета дослідження полягає в розкритті інституціональної природи психологічної допомоги військовослужбовцям.

М е т о д и . У дослідженні були використані такі загальнонаукові методи, як: аналіз, синтез, узагальнення, завдяки яким розкриваються інституціональні засади психологічної допомоги військовослужбовцям.

Р е з у л ь т а т и . Реалізуючи інституціональний підхід у дослідженні психологічної допомоги, було проаналізовано структурні складові інституту психологічної допомоги. Визначено, що такими складовими є: задокументовані соціальні норми та правила, які обумовлюють специфіку надання психологічної допомоги військовослужбовцям; спеціальні установи, заклади, організації, які надають психологічну допомогу військовослужбовцям (групи контролю бойового стресу та групи психологічного супроводу та відновлення); спеціалізований суб'єкт – психолог, який безпосередньо працює з тими військовослужбовцями, які потребують психологічної допомоги; система санкцій, метою якої є здійснення соціального контролю за діяльністю інституту психологічної допомоги військовослужбовцям. Розглянуто такі різновиди психологічної допомоги, як психопрофілактика, психологічне консультування, психокорекція та психотерапія.

В и с н о в к и . Застосовано інституціональний підхід під час аналізу системи психологічної допомоги військовослужбовцям. Коротко охарактеризовано складові інституту психологічної допомоги та описано різновиди психологічної допомоги військовослужбовцям.