Обґрунтування міждисциплінарного підхіду у вивченні маркерів психічних станів комбатантів

Катерина Кравченко; Ольга Соколіна; Ольга Юркова; Ольга Подковка

doi:10.17721/1728-2217.2024.60.15-25

Автор(и)

Катерина Кравченко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ольга Соколіна Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ольга Юркова Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ольга Подковка Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.60.15-25

Ключові слова:

психічні стани комбатантів, маркери психічних станів, міждисциплінарний підхід у вивченні маркерів психічних станів, психологічні маркери психічних станів, клінічні (психіатричні) маркери психічних станів, психофізіологічні маркери психічних станів, нейрофізіологічні маркери психічних станів

Анотація

В с т у п . Метою статті є обґрунтування доцільності використання міждисциплінарного підходу у вивченні маркерів психічних станів комбатантів. Міждисциплінарний підхід у проведенні наукових досліджень вважається науковою спільнотою, як зарубіжною, так і вітчизняною, перспективним (у зв'язку з можливістю поглибленого та всебічного вивчення предмета дослідження), навіть незважаючи на існування певних недоліків у його використанні.

М е т о д и . На цьому етапі наших наукових розробок були використані теоретичні методи наукових досліджень, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, дедукція.

Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано сучасні погляди щодо використання міждисциплінарних досліджень та визначені основні їхні аспекти, а саме: підходи, характеристики, принципи, етапи, основні переваги та недоліки. Наступним кроком до реалізації поставленої мети став аналіз стану дослідженості маркерів психічних станів комбатантів. Під маркерами психічних станів розуміємо специфічні показники і прояви, що дозволяють об'єктивно оцінити та діагностувати психічний стан індивідуума, включаючи наявність або ризик виникнення психічних розладів. Оскільки психічних станів багато, то ми визначили найпоширеніші, які виникають під час бойових дій: бойовий стрес, бойова психічна травма та емоційне вигорання. У результаті проведеного аналізу ми дійшли висновку, що зазначені психічні стани комбатантів містять маркери, які доцільно розглядати не лише в межах психологічної галузі. Отже, запропонований міждисциплінарний підхід представляє собою консорціум психології, психофізіології, психіатрії та нейрофізіології. Отримані результати дали можливість визначитися з понятійним апаратом у межах міждисциплінарного підходу, а саме, дати окремі визначення психологічним, клінічним (психіатричним), психофізіологічним та нейрофізіологічним маркерам психічних станів.

В и с н о в к и . Міждисциплінарний підхід у дослідженні маркерів зазначених психічних станів обумовлений складністю і багатофакторністю реакцій та проявів, що є в їхній основі. На нашу думку, лише інтеграція різних аспектів (психологічних, клінічних, психофізіологічних та нейрофізіологічних) у межах міждисциплінарного підходу дозволить отримати повну та об'єктивну картину психічного стану комбатантів. Зазначений підхід до вивчення маркерів психічних станів пропонується вперше.

Посилання

Adler, A.B., Bliese, P.D., & Castro, C.A. (2010). Deployment Psychology: Evidence-Based Strategies to Promote Mental Health in the Military. AbeBooks. https://doi.org/10.1037/12300-000

Admon, R, Milad, M.R., & Hendler, T. (2013). A causal model of posttraumatic stress disorder: Disentangling predisposed and acquired neural abnormalities. Trends in Cognitive Sciences, 17(6), 337–347. https://doi.org/10.1016/j.tics.2013.05.001

Agaev N. (2016). Characteristic signs of the main negative mental states of servicemen during hostilities. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Psychology", 4, 46–53 [in Ukrainian].

Agaev, N. A., Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Ostapchuk, V. V., & Tkachenko, V. I. (2016). Collection of methods for diagnosing negative mental states of servicemen. National Research Center of the Armed Forces of Ukraine [in Ukrainian].

Ahapova, O.V. (2022). Interdisciplinarity in the Ukrainian research space as a dominant factor in scientific innovation. In Ukrainian research space in the conditions of war: adaptation and reboot of technical and legal sciences (pp. 34–36). https://dspace.library.khai.edu/xmlui/bitstream/handle/123456789/2759/Agapova.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

Augustyuk, M., & Demydyuk, V. (2024). The main psychological characteristics of emotional burnout of military personnel in the conditions of long-term armed conflicts. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Psychology", 17, 14–20 [in Ukrainian].

Bechtel, W. (1986). The Nature of Scientific Integration. Integrating Scientific Disciplines. Martinus Nijhoof.

Evert, O.V. (2018). Peculiarities of negative mental states of military personnel under extreme conditions of their service. In Actual problems of psychology. Psychology of giftedness (pp. 308–314) [in Ukrainian]. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i14/37.pdf

Golkar, A. et al. (2014). The influence of work-related chronic stress on the regulation of emotion and the amygdala–prefrontal cortex pathway. Journal of Neuroscience, 34(18), 6143–6153. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.0433-14.2014

Heckhausen, H. (1972). Discipline and Interdisciplinarity. In L. Apostel et al. (Eds.), Interdisciplinarity: Problems of Teaching and Research in Universities (pp. 83–89). OECD.

Ishchenko A. (2023). Adopting an interdisciplinary approach in scientific thought. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Pedagogical sciences. Methodology and history of pedagogy, 3(114), 16–28 [in Ukrainian].

Kahill, S. (1988). Symptoms of professional burnout: A review of the empirical evidence . Canadian Psychology, 29, 284–297

Kennedy, C. H., & Zillmer, E. A. (Eds.). (2012). Military psychology: Clinical and operational applications (2nd ed.). The Guilford Press

Klochko, A., & Semenets-Orlova, I. (2024). Combat stress as a determinant of mental health disorders in war conditions. Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, (1(15), 91–95 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-16

Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S. (2014). Peculiarities of negative mental states of military personnel. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 5(42), 262–267 [in Ukrainian].

Kolot, A.M. (2014). An interdisciplinary approach as a dominant factor in the development of economic science and educational activity. Social economy, 1–2, 76–83 [in Ukrainian].

Korolchuk, M. S. (2003). Psychophysiology of activity. Elga, Nika Center [in Ukrainian].

Kravchenko, K. O., Timchenko, O. V., & Shirobokov, Yu. M. (2017). Sociopsychological determinants of the occurrence of combat stress in military personnel – participants in anti-terrorist operations. NUZZU, FOP Mezina V.V [in Ukrainian].

Kravchenko, K.O., Mas, N.M., Nasedkin, D.B., Sokolina, O.V., & Skryabin, O.L. (2021, Mar 16). Temporary methodological recommendations "On the study of mental states, processes and properties of military personnel using PSY-D software" (Military publication TKP 1-00(160) 03.01). Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian]. https://www.hups.mil.gov.ua/assets/uploads/library/nadhodzhennya/govtengruden-2021/pdf/49.pdf

Leiter, M.P., & Maslach, C. (2010). Burnout and Health. Current Directions in Psychological Science, 19(2), 70–74. https://doi.org/10.1177/0963721410365001

Marshall, R. D., Spitzerю, R., & Liebowitz, M. R. (1999). A review and critique of the new DSM-IV diagnosis of acute stress disorder. Am. J. Psychiatr., 156, 1677–1685.

Maslach, C., & Pines, А. (1979). Burnout: The loss of human caring. Experiencing Social Psychology. Knopf.

McEwen, B.S. (1998). Stress, adaptation, and disease: Allostasis and allostatic load. Annals of the New York Academy of Sciences, 840(1), 33–44. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1998.tb09546.x

Onishchenko, N. (2015). The main stages of experiencing mental trauma [in Ukrainian]. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3596

Podlesny, Yu. (2023). Psychological features of combat psychotrauma experienced by combatants. Legal psychology, 2(33), 113–119 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33270/03233302.113

Prib, H.A., Beheza, L.E., Markova, M.V., Raievska, Yа.М., Lapinska, T.V., & Markov, А.R. (2023). Psycho-Emotional Burnout of the Personality in the Conditions of War. Journal of intellectual disability diagnosis and treatment, 11(1), 36–46. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2023.11.01.5

Pruessner, J.C. et al. (1999). Burnout, perceived stress, and cortisol responses to awakening in critical care nurses. Psychosomatic Medicine, 61(2), 197–204. https://doi.org/10.1097/00006842-199903000-00012

Rumyantsev, Yu.V., Syropyatov, O.G., Ivantsova, G.V., & Osyodlo, G.V. (2014). Psychiatry of a special period: a study guide. UVMA [in Ukrainian].

Schaufeli, W.B., Maslach, C., & Marek, T. (Eds.) (1993). Professional Burnout: Recent Developments in Theory and Research. Taylor and Francis.

Schaufeli, W.B.,& Enzmann, D. (1998). The burnout companion to study & practice; a critical analysis. Taylor and Francis, 77–85

Shin, L.M., & Liberzon, I. (2010). The neurocircuitry of fear, stress, and anxiety disorders. Neuropsychopharmacology, 35(1), 169–191. https://doi.org/10.1038/npp.2009.83

Semenova, A.V., Gurin, R.S., & Osypova, T.Yu. (2007). Basics of psychology and pedagogy. Znannia [in Ukrainian]. https://studentam.net.ua/content/view/10810/86/

Shevchuk, V.V. (2020). Modern approaches to defining the category of "emotional burnout". Personality Psychology. Habitus, 17, 141–145.

Smirnova, T. (2022). Emotional burnout of servicemen of the Armed Forces of Ukraine as a challenge to mental health problems in war conditions. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Military Special Sciences, 49(1), 48–53 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2022.49.48-53

Syropyatov, O.G., Napreyenko, O.K., Dzeruzhinska, N.O., Krasyuk, O.A., Osyodlo, G.V., Petryna, N.Yu., & Astapov, Yu.M. (2012). Treatment and rehabilitation of combatants and peacekeepers with post-traumatic stress disorder. UVMA [in Ukrainian].

Tukaiev, S., Harmatiuk, D., Popov, A., & Makarchuk, M. (2022). Towards EEG Biomarkers of Emotional Burnout Syndrome: gender related variations in functional connectivity under Resistance stage formation. European psychiatry, 65(S1), S300–S301. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.766

Ukrainian Military Medical Academy. (2014). Methodical development of a practical lesson in the educational discipline "Military Therapy". Topic 4 Combat mental trauma and its consequences [in Ukrainian]. http://library.zsmu.edu.ua/cgi/irbis64r_14/fulltext/Repozitarij/14_Metod_rpzznd_Vijsk_ter.pdf

Verkhovna Rada of Ukraine. (2013). On the approval of the Development Concept of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014–2023 (law of Ukraine dated December 25, 2013. No. 187) [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0187550-13#Text

Vintonyak, V., Rybchuk, O., & Nedviga, O. (2022). Theoretical and methodological analysis of the phenomenon of combat mental trauma: modern approaches. A question of psychology. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 4(68), 29–36 [in Ukrainian].

Voznitsyna, K., Sirenko, T., & Grudiy, M. (2023). A model of a mental health recovery center for war victims [in Ukrainian]. https://www.lisovapoliana.com.ua/

Woon, F.L., & Hedges, D.W. (2010). Hippocampal and amygdala volumes in adults with posttraumatic stress disorder: A meta-analysis. Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences, 22(1), 1–13. https://doi.org/10.1176/appi.neuropsych.22.1.1

Yehuda, R. (2002). Post-traumatic stress disorder. New England Journal of Medicine, 346(2), 108–114. https://doi.org/10.1056/NEJMra012941