ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Катерина Кравченко; Лілія Жаленко

doi:10.17721/1728-2217.2025.61.26-32

Автор(и)

Катерина Кравченко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Лілія Жаленко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.61.26-32

Ключові слова:

ампутація кінцівок, військовослужбовці – учасники бойових дій, відновлення військовослужбовців, психологічний супровід під час відновлення військовослужбовців

Анотація

В с т у п . У статті наведено результати теоретичного огляду проблематики психологічного відновлення військовослужбовців з ампутацією кінцівок. Втрата кінцівки є потужною травмою, яка впливає на психологічний стан військовослужбовців, ставить під загрозу їхню самооцінку, змінює сприйняття свого тіла, порушує життєві плани та змушує приймати нову реальність. Усе це формує потребу у якісному психологічному супроводі на етапі відновлення. Слід зазначити, що на етапі відновлення військовослужбовці стикаються із численними емоційними труднощами, які потребують комплексного підходу з боку фахівців. Зокрема, вони можуть відчувати глибокі переживання втрати, страхи щодо свого майбутнього, зниження самооцінки, безпорадність і навіть депресію. Крім того, процес адаптації до нових фізичних обмежень та опанування протезування є надзвичайно важливим і часто психологічно виснажливим етапом відновлення. Тому психологічний супровід не етапі відновлення відіграє ключову роль у підвищенні якості життя і сприяє соціальній адаптації військовослужбовців.

М е т о д и . У дослідженні були використані теоретичні методи, як-от аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Була проаналізована література, написана англійською та українською мовами, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію.

Р е з у л ь т а т и . Незважаючи на актуальність теми, а тим більше під час ведення широкомасштабних бойових дій на території України, наукові пошуки вразили своєю обмеженістю щодо кількості напрацювань із зазначеного питання, а саме щодо психологічного складника. Були визначені можливі причини, які обумовлюють недостатню вивченість зазначеного питання, а саме: психологічні бар'єри військовослужбовців, відсутність психологічної готовності дослідників працювати із зазначеною категорією респондентів (військовослужбовців з ампутацією), проблеми при організації проведення досліджень із військовослужбовцями.

В и с н о в к и . Проведений теоретичний огляд дав можливість класифікувати психологічні аспекти проблематики відновлення військовослужбовців з ампутацією за напрямами, які потребують невідкладного та ґрунтовного вивчення, як-от: психічні стани військовослужбовців з ампутацією кінцівок; методика психологічного супроводу військовослужбовців з ампутацією кінцівок на різних етапах відновлення; професійний рівень фахівців, які залучаються до психологічного супроводу військовослужбовців з ампутацією кінцівок.

Посилання

Abouammoh, N., Aldebeya, W., & Abuzaid, R. (2021). Experiences and needs of patients with lower limb amputation in Saudi Arabia: a qualitative study. Eastern Mediterranean health journal, 27(4), 407–413. https://doi.org/10.26719/emhj.20.124

Amputee Coalition. (2021). Emotional Recovery Fact Sheet. https://amputee-coalition.org/resources/emotional-recovery-2/

Anamika, Sahu, Rajesh, Sagar, Siddharth, Sarkar, Sushma, Sagar. (2016). Psychological effects of amputation: A review of studies from India. Industrial Psychiatry Journal, 25(1), 4–10. https://doi.org/10.4103/0972-6748.196041

Andrews, J., Guyatt, G., Oxman, A. D., Alderson, Ph., Dahm, Ph., Yngve, F., Nasser, M., Meerpohl, J., Post, P. N., Kunz, R., Brozek, J., Vist, G., Rind, D., Akl, E. A., & Schünemann, H. J. (2013). GRADE guidelines: 14. Going from evidence to recommendations: The significance and presentation of recommendations. Journal of Clinical Epidemiology, 66(7), 719–725. https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2012.03.013

Assonov, D., & Rudenko, E. (2023). Psychological consequences of limb amputation: a literature review. Psychosomatic medicine and general practice, 8 (3) [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i3.443

Bespalenko, A. A., Shcheglyuk, O. I., Kikh, A. Yu., Volyansky, O. M., Korchenok, V. V., & Mykhaylovska, M. M. (2020). Algorithm for the rehabilitation of military personnel with limb amputation based on a multiprofessional and individual approach. Ukrainian Journal of Military Medicine, 1(1) [in Ukrainian]. https://doi.org/10.46847/UJMM.2020.1(1)‐064

Bhuvaneswar, C. G., Epstein, L. A., & Stern, T. A. (2007). Reactions to amputation: recognition and treatment. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry, 9(4), 303–308. https://doi.org/10.4088/pcc.v09n0408

Brunelli, S., Morone, G., Iosa, M., Ciotti, C., Giorgi, R., Foti, C., & Traballesi, M. (2015). Efficacy of progressive muscle relaxation, mental imagery, and phantom exercise training on phantom limb: A randomized controlled trial. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 96(2),181–187.

Castillo, Renan C., Carlini, Anthony R., Carlini, Doukas, William, C., Hayda, Roman A., Frisch, Harold M., Andersen, Romney C., D'Alleyrand, Jean-Claude, Mazurek, Michael T., Ficke, James R., Keeling, John J. Pasquina, Paul F., Wain, Harold J., & MacKenzie, Ellen J. (2021). Pain, Depression, and Posttraumatic Stress Disorder Following Major Extremity Trauma Among United States Military Serving in Iraq and Afghanistan: Results From the Military Extremity Trauma and Amputation/Limb Salvage Study. Journal of Orthopaedic Trauma, 35(3), e96-e102. https://doi.org/10.1097/BOT.0000000000001921

Cavanagh, S, Shin, L, Karamouz, N, & Rauch, S. (2006). Psychiatric and Emotional Sequelae of Surgical Amputation. Psychosomatics, 47(6), 459–464.

Coffey, L., O'Keeffe, F., Gallagher, P., Desmond, D., & Lombard-Vance, R. (2012). Cognitive functioning in persons with lower limb amputations: A review. Disability and Rehabilitation, 34(23), 1950–1964.

Critchton, N. (2001). Visual analogue scale (vas). Journal of Clinical Nursing, 10, 697–706.

Dadkhah, B., Valizadeh, S., & Hassankhani, H. (2013). Psychosocial adjustment to lower-limb amputation: A review article. Healthmed, 7(2), 502–507. https://www.researchgate.net/publication/236215759_Psychosocial_adjustment_to_lower-limb_amputation_A_review_article

Desmond, Deirdre M., & MacLachlan, Malcolm. (2004). Psychosocial Perspectives on Postamputation Rehabilitation: A Review of Disease, Trauma, and War Related Literature. Critical Reviews™ in Physical and Rehabilitation Medicine, 16(2), 17. https://doi.org/10.1615/CritRevPhysRehabilMed.v16.i2.10

Dongen T. C. F., Huizinga, E. P., Kruijff, L. G. M., Krans, A. C., Hoogendoorn, J. M., Leenen, L. P. H., Hoencamp, R. (2016). Amputation: Not a failure for severe lower extremity combat injury. Injury. 48(2), 371–377. https://doi.org/10.1016/j.injury.2016.12.001

Engstrom, & van de Ven. (1999). Therapy for people with amputated limbs (3rd ed.). Churchill Livingstone [in Ukrainian]. https://archive.org/details/therapyforampute0000unse

Ertl, J. P., Pritchett, J. W., Ertl, W., & Brackett, W. J. (2016). Lowerextremity amputations. Medscape.

Fukunishi, I., Sasaki, K., Chishima, Y., Anze, M., & Saijo, M. (1996). Еmotional disturbance in trauma patients during the rehabilitation phase. General hospital psychiatry, 18(2), 121–127.

Hasanadka, R., McLafferty, R. B., Moore, C. J., Hood, D. B., Ramsey, D. E., & Hodgson, K. J. (2011). Predictors of wound complications following major amputation for critical limb ischemia. Journal of Vascular Surgery, 54(5), 1374–1382.

Holzer, L. A., Sevelda, F., Fraberger, G., Bluder, O., Kickinger, W., & Holzer, G. (2014). Body Image and Self-Esteem in Lower-Limb Amputees. PLoS One, 9(3), e92943. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0092943

Horgan, Olga, & MacLachlan, Malcolm. (2004). Psychosocial adjustment to lower-limb amputation: A review. Disability and Rehabilitation, 26(14–15), 837–850. https://doi.org/10.1080/09638280410001708869

In Ukraine, limb amputations have reached the scale of the First World War. The Wall Street Journal [in Ukrainian]. https://texty.org.ua/fragments/110304/v-ukrayini-amputaciyi-kincivok-vzhe-nabuly-masshtabiv-pershoyisvitovoyi-vijny-wsj/

Jo, S. H., Kang, S. H., Seo, W. S., Koo, B. H., Kim, H. G., & Yun, S. H. (2021). Psychiatric understanding and treatment of patients with amputations. Yeungnam University journal of medicine, 38(3), 194–201. https://doi.org/10.12701/yujm.2021.00990

Karamushka, T. V., Polivko, L. Yu., Visich, O. Yu., Trofimov, A., Trofimova, D., Zvarych, R., Karamushka, L., Kredencer, O., Tereshchenko, K., Steyskal, O., & Titarenko, S. (2023). Psychological support of the indomitable: methodological recommendations for working with servicemen who have suffered amputations as a result of hostilities. Publisher Viktoriya Kundelskaya [in Ukrainian].

Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Oliynyk, V. O., Khoruzhiy, S. M., Larionov, S. O., & Syritsa, M. V. (2023). Peculiarities of providing psychological assistance to military personnel, veterans and members of their families by civilian psychologists. 7BC [in Ukrainian].

Leskov, V. O., & Gryaznov, I. O. (2006). The essence and causes of neuropsychiatric disorders in military personnel after serving in combat conditions. Collection of scientific papers of the Institute of Psychology named after G.S. Kostyuk of the Academy of Sciences of Ukraine, VIII(3), 91–97 [in Ukrainian].

Ligthelm, E. J., & Wright, S. C. D. (2014). Lived experience of persons with an amputation of the upper limb. International Journal of Orthopaedic and Trauma Nursing, 18(2), 99–106.

Mckechnie, P. S., Johnb, A. (2014). Anxiety and depression following traumatic limb amputation: A systematic review. Injury, 45(12), 1859–1866.

Melcer, Т., Sechriest, V. F., Lebedda, M., Quinn, K., & Galarneau, M. (2014). Glasgow Coma Scores, early opioids, and post traumatic stress disorder among combat amputees. Journal of Traumatic Stress, 27(2), 152–159.

Milyutina, K. (2023). Review of foreign experience in working with acquired disabilities (amputees). In I. Maslyannikova (Ed.), Social and psychological support of persons with disabilities in wartime (40–56). University "Ukraine" [in Ukrainian].

Podzhinska, O. (2023). Technologies for overcoming apathy, panic and anxiety by people with disabilities in wartime. In I. Maslyannikova (Ed.), Social and psychological support of people with disabilities in wartime (69–82). University "Ukraine" [in Ukrainian].

Pomares, G., Coudane, H., Dap, F., & Dautel, G. (2020). Psychological effects of traumatic upper-limb amputations. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research, 106(2), 297–300. https://doi.org/10.1016/j.otsr.2019.12.013

Resnik, L., & Borgia, M. (2011). Reliability of outcome measures for people with lower-limb amputations:Distinguishing true change from statistical error. Physical Therapy, 91(4), 555–565.

Talbot, L. A., Brede, E., & Metter, E. J. (2017). Psychological and Physical health in Military Amputees During Rehabilitation: Secondary Analysis of a Randomized Controlled Trial. Military Medicine, 182(5–6), e1619–e1624. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-16-00328

Tsema, I. E., & Bespalenko, A. (2016). Analysis of limb amputations during armed conflict at the East of Ukraine. Norwegian Journal of Development of the International Science, (1), 79–80.

Tuncay, Tarik, & Musabak, Ilgen. (2015). Problem-Focused Coping Strategies Predict Posttraumatic Growth in Veterans With Lower-Limb Amputations. Journal of Social Service Research, 41(4), 466–483. https://doi.org/10.1080/01488376.2015.1033584

Ukrainian Association of Organizational Psychologists and Labor Psychologists. (b. d). Rehabilitation of military personnel with amputation [in Ukrainian]. http://uaoppp.com.ua/read/506/

Walia, T, Baby, S, & Chaudhury, S. (2018). Evaluation of treatment of psychiatric morbidity among limb amputees. Industrial Psychiatry Journal, 27(2), 240. https://doi.org/10.4103/ipj.ipj_69_18

Weinstein, E. A. (1995). Disabling and disfiguring injuries. In D. Jones, Franklin et al. (Eds.), War psychiatry (353–381). Office of The Surgeon General.