ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИНАХОДІВ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.61.54-57Ключові слова:
подвійне використання, трансфер знань, патенти, оборона, інноваціїАнотація
В с т у п . Подвійне використання технологій стало актуальним питанням у сфері інновацій, особливо в контексті військових і цивільних застосувань. Військові інновації історично демонстрували значний вплив на економічний розвиток і технічний прогрес у цивільних секторах. Зокрема, технології, створені для оборонних цілей, часто знаходять друге життя у таких сферах, як медицина, транспорт чи зв'язок. Метою дослідження було оцінити масштаби й особливості трансферу знань між військовими й цивільними секторами.
М е т о д и . Для дослідження було використано методи аналізу патентних даних, семантичного пошуку й економетричного моделювання. Основним джерелом даних була база PATSTAT – інформація про патенти, подані в різних країнах за період 2012–2022 років. Патенти, які класифікуються як військові, визначалися за трьома критеріями: приналежність до військових технологій у Міжнародній патентній класифікації (IPC), заявники з оборонного сектора, а також текстовий аналіз ключових слів у назвах і описах патентів. Вибірка включала 1600 патентів, які були проаналізовані щодо цитувань у цивільних патентах. Використовувалися probit-моделі для оцінювання імовірності подвійного використання.
Р е з у л ь т а т и . Аналіз засвідчив, що технології із широким спектром застосування, зокрема медичні пристрої та електротехніка, відзначаються високим рівнем подвійного використання (57,7 і 65,2 %, відповідно). Водночас традиційні військові галузі, такі як виробництво зброї та боєприпасів, мають значно нижчий рівень інтеграції в цивільний сектор (25,4 %). Географічний аналіз виявив, що патенти зі США мають найвищу частку подвійного використання (64,5 %), тоді як у росії цей показник становив 5 %. Середній час до першого військового цитування становив 1302 дні, а до цивільного – 1316, що свідчить про затримку у трансфері знань у цивільній сфері.
В и с н о в к и . Установлено, що військові інновації із ширшою технологічною сферою застосування мають більший потенціал для подвійного використання. Такі інновації частіше використовують у цивільному секторі, особливо у високотехнологічних галузях, тоді як вузькоспеціалізовані військові технології демонструють обмежений трансфер знань. Географічний аналіз підтвердив важливість національних інноваційних політик: країни з інтегрованими інноваційними системами демонструють вищу ефективність трансферу знань. Ці результати підкреслюють необхідність розроблення стратегій, які сприятимуть підвищенню адаптивності військових технологій для посилення подвійного використання.
Посилання
Acosta, M., Coronado, D., & Flores, E. (2013). Science and technology parks and their role in knowledge transfer in China. Technological Forecasting and Social Change, 80(6), 1171–1186. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2012.11.017
Bresnahan, T. F., & Trajtenberg, M. (1995). General purpose technologies: 'Engines of growth'? Journal of Econometrics, 65(1), 83–108. https://doi.org/10.1016/0304-4076(94)01598-T
Bukkvoll, T., Malmlöf, T., & Makienko, A. (2017). The defence industry as a locomotive for technological renewal in Russia: Are there any limits? PostCommunist Economies, 29(1), 71–88. https://doi.org/10.1080/14631377.2016.1267961
Martí Sempere, C. (2018). What is known about defence research and development spill-overs? Defence and Peace Economics, 29(3), 225–246. https://doi.org/10.1080/10242694.2016.1267357
Molas-Gallart, J. (1997). Which way to go? Defence technology and the diversity of 'dual-use' technology transfer. Research Policy, 26(3), 367–385. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(97)00023-1
Morales-Ramos, E. (2002). Defence R&D expenditure: The crowding-out hypothesis. Defence and Peace Economics, 13(5), 365–383. https://doi.org/10.1080/10242690212373
Mowery, D. C., & Langlois, R. N. (1996). Spinning off and spinning on(?): The federal government role in the development of the US computer software industry. Research Policy, 25(6), 947–966. https://doi.org/10.1016/0048-7333(96)00884-7
Mowery, D. C., Nelson, R. R., & Martin, B. R. (2010). Technology policy and global warming: Why new policy models are needed (or why putting new wine in old bottles won't work). Research Policy, 39(8), 1011–1023. https://doi.org/10.1016/j.respol.2010.05.008
Oltmann, S. M. (2015). Variables related to school media center LGBT collections. Libri, 65(1), 25–33. https://doi.org/10.1515/libri-2014-0069
Ruttan, V. W. (2006). Is war necessary for economic growth? Military procurement and technology development. Oxford University Press.
Schmid, G. (2018). The transfer of military technologies to the civilian sector: An analysis of the dual-use potential of defence research and development. Defence and Peace Economics, 29(4), 386–404. https://doi.org/10.1080/10242694.2016.1267358
Teece, D. J. (2018). Business models and dynamic capabilities. Long Range Planning, 51(1), 40–49. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2017.06.007
Watkins, A. (1990). Science and innovation in the defense industry: The role of the military in the development of high technology. Defense Economics, 1(3), 195–214. https://doi.org/10.1080/10430719008404610
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Кіра Горячева

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://miljournals.knu.ua/index.php/visnuk/licensing_and_copyright