ОСОБЛИВОСТІ ЗАЗДРІСНОСТІ ЯК СКЛАДНИКА КРИМІНАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

В с т у п . Заздрість є емоційним переживанням, яке виникає у процесі соціального порівняння, часто є змістовною умовою формування девіантної та/або злочинної поведінки. Актуальність проблеми полягає у тому, що заздрість у більшості випадків не усвідомлюється як глибинна мотивація незаконних дій, але водночас супроводжує широкий спектр суспільно небезпечних вчинків. Актуальність наукового інтересу до заздрості як складника мотиву скоєння злочину полягає у необхідності більш глибокого розуміння емоційно-мотиваційної сфери злочинця. Гендерні особливості переживання заздрості також потребують належного вивчення, оскільки структура та спрямованість цього почуття у чоловіків і жінок має свої розбіжності. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження зв'язку між типами заздрості (заздрістю-смутком і заздрістю-неприязню) та кримінальною спрямованістю у засуджених осіб чоловічої та жіночої статі.

М е т о д и . Використано такі методи: методика діагностики заздрісності особистості Т. Бескової, контент-аналіз судових рішень і методи статистичного оброблення даних (φ*-критерій Фішера). Вибірку становили 209 засуджених осіб (N =209), серед яких чоловіки та жінки різного віку, що відбувають покарання за різними статтями Кримінального кодексу України. Усі респонденти були ознайомлені з метою дослідження та надали усвідомлену згоду на участь. Було сформовано дві основні групи: особи, засуджені за злочини проти майна (94 особи), та особи, засуджені за злочини проти життя і здоров'я (78 осіб); решта (37 осіб) не були включені до порівняння через різноманітність статей звинувачення.

Р е з у л ь т а т и . У групі засуджених за злочини проти майна заздрість-смуток виявлена на високому (у 22,34 %), середньому (у 15,95 %) і низькому (у 13,82 % опитаних) рівнях. У цій самій групі високий рівень заздрості-неприязні зафіксовано у 10,63 %, середній – у 8,51 %, низький – у 14,89 %. У групі засуджених за злочини проти життя і здоров'я заздрість-смуток найчастіше виражена на середньому рівні (29,48 %), низькому – у 23,07 %, високому – у 11,53 %. Заздрість-неприязнь у цій групі має найвищу частку на низькому рівні – 19,23 %, тоді як високий рівень спостерігався лише у 6,41 % осіб. Установлено статистично значущу різницю для середнього рівня заздрості-смутку (φ = 1,702, р ≤ 0,05) і високого рівня заздрості-неприязні (φ = 2,961, р ≤ 0,01) між досліджуваними групами.

В и с н о в к и . З'ясовано, що засуджені за злочини проти життя і здоров'я частіше характеризуються середнім рівнем заздрості-смутку, що вказує на емоційну чутливість і зневіру. Натомість серед засуджених за злочини проти майна переважає високий рівень заздрості-неприязні, пов'язаної з агресією та ворожістю. Виявлено також гендерні відмінності в переживанні заздрості. Отримані дані підтверджують зв'язок між видом заздрості та кримінальною спрямованістю.