Взаємодія суб'єктів у системі демократичного цивільного контролю над силами оборони: особливості правового регулювання

Анотація

Здійснено науково-правове дослідження особливостей правового регулювання взаємодії суб'єктів у системі демократичного цивільного контролю над силами оборони, а також чинного законодавства і підзаконних нормативно-правових актів у відповідній сфері. Розглянуто поняття демократичний цивільний контроль у національному законодавстві України. Констатовано, що наявність ефективних механізмів демократичного цивільного контролю є запорукою гарантування конституційних засад демократичної, правової держави у сфері національної безпеки та цивільно-військових відносин. Зауважено, що в контексті загальних положень демократичного цивільного контролю без координації і взаємодії неможливо забезпечити місії цієї діяльності. Досліджено категорію "взаємодія". Виокремлено три основні підходи до розуміння поняття взаємодії в правовій науці, зокрема: 1) функціональний; 2) комунікативний; 3) діяльнісний. Виокремлено суб'єкти в системі демократичного цивільного контролю над силами оборони, до яких належать: 1) Президент України; 2) Верховна Рада України; 3) Рада національної безпеки і оборони України; 4) Кабінет Міністрів України; 5) органи виконавчої влади; 6) органи місцевого самоврядування; 7) суди; 8) громадські інституції. Висвітлено питання щодо значення контрольних функцій. Розкрито контрольну діяльність Президента України та Ради національної безпеки і оборони України. Зазначено місце парламентського контролю як складової механізму демократичного цивільного контролю над силами оборони. Розкрито суть поняття громадського нагляду як різновиду цивільного контролю. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення взаємодії суб'єктів у системі демократичного цивільного контролю над силами оборони. Наголошено на позитивному міжнародному досвіді запровадження механізму демократичного цивільного контролю.