Алгоритм психологічного супроводу особового складу в районі проведення воєнних (бойових) дій

Анотація

Досліджено питання психологічного супроводу особового складу в районі ведення воєнних (бойових) дій. Розглянуто підходи різних науковців до визначення поняття "психологічний супровід", здійснено обговорення його основних елементів та змісту. Проаналізовано різні наукові підходи до вирішення проблеми психологічного супроводу і можна стверджувати, що психологічний супровід є ефективним засобом для нейтралізації широкого спектра складних, непередбачуваних та динамічних дестабілізуючих внутрішніх і зовнішніх чинників та призначений для роботи з різними категоріями громадян. Запропоновано основні принципи психологічного супроводу особового складу, визначено основні завдання та ключові сфери впливу особистості. Психологічний супровід у загальній системі психологічного забезпечення ЗС України розглянуто як цілісну ієрархічну структуру, яка має визначену мету і завдання, єдину методичну підпорядкованість. В основу технології психологічного супроводу особового складу покладено типові життєві ситуації та проблеми, що виникають під час безпосередньої участі в бойових діях, вікові особливості та ідеї психологічного та соціально-педагогічного супроводу професійної діяльності військовослужбовців. Терміни та основні етапи психологічного супроводу обумовлені, з одного боку, адаптаційними можливостями та особливостями протікання психічних процесів військовослужбовців в умовах надмірного психофізичного навантаження, що викликані гіперекстремальною ситуацією, а з іншого, – нормативно-правовим забезпеченням системи психологічного забезпечення ЗС України та об'єктивною ситуацією на певних театрах бойових дій. Ознаками успішної реалізації психологічного супроводу є: розвиток в особового складу; особистісної готовності до навчання та саморозвитку, зростання вольової саморегуляції та мотиваційної готовності; адекватного сприйняття дійсності; успішного орієнтування в динамічній обстановці; позитивного оцінювання власних можливостей і впевненості у позитивних кінцевих результатах; соціальної активності, зростання впевненості та довіри до найближчого соціального оточення; підвищення самооцінки, зниження рівня показників тривожності та агресивності; особистісної готовності до виконання бойових завдань.