Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки

СОЦІАЛЬНА РОБОТА В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ: ВІЙСЬКОВИЙ АСПЕКТ

Віктор Алещенко — 2025-03-27

В с т у п . На сьогодні військовий аспект соціальної роботи набуває все більшої актуальності, потребуючи значного посилення системи соціального забезпечення і соціальної допомоги населенню, належного соціального захисту військовослужбовців та інших осіб, які беруть участь у захисті державного суверенітету. Метою статті є дослідження військового аспекту соціальної роботи у Збройних силах України, розроблення підходів до її систематизації і створення діяльнісної моделі.

М е т о д и . Для досягнення поставленої мети було використано такі наукові методи: аналізу, узагальнення, порівняння, систематизації наукових джерел із проблеми дослідження соціальної роботи у Збройних силах України.

Р е з у л ь т а т и . Розкрито військовий аспект соціальної роботи у структурі соціогуманітарних наук, а також висвітлено її особливості як прикладної діяльності у Збройних силах України. Доповнено та розширено уявлення про значення організації соціальної роботи, специфічною метою якої є максимальне використання її суб'єктами правових, організаційних, виховних засобів під час виконання покладених обов'язків і наданих повноважень щодо соціальної роботи у Збройних силах України. Соціальну роботу розглянуто як систему в її органічному поєднанні із загальною системою соціальної роботи в державі, що дає змогу застосовувати відповідні методи надання допомоги, соціального супроводу людей, пов'язаних із військовою діяльністю, які потребують соціального захисту.

В и с н о в к и . Без застережень можна стверджувати, що ефективність бойової діяльності, бойовий дух особового складу на полі бою поряд з іншими чинниками значною мірою залежить від умілої організації соціальної роботи як важливого складника побудови сильного війська.

ТЕОРЕТИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ, ПІДТРИМКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ОСІБ, МОБІЛІЗОВАНИХ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Юрій Гоман — 2025-03-27

У статті розглянуто основні підходи до розуміння та психологічної сутності мотивації, складники мотиваційної сфери особистості, мотивацію в процесі комунікації командира та підлеглого і як мотивація впливає на розвиток особистості; обговорено та запропоновано способи оптимального мотивування громадянина, мобілізованого на військову службу в умовах дії правового режиму воєнного стану. Результати проведеного теоретико-прикладного дослідження дають підстави стверджувати, що перед сучасною системою підготовки навчальних центрів Збройних сил України постає завдання з виховання ініціативного, соціально активного та вмотивованого захисника. Адже відомо, що висока успішність виконання професійних завдань базується не лише на професіоналізмі, а й на розвиненій системі самомотивування, усвідомленні власних мотивів та їхньої ідентифікації у кожного військовослужбовця. Формування мотивації до військової служби починається з усвідомлення того, що служба є основою для забезпечення миру й б езпеки нашої держави. Мотивація до служби має глибокі корені: любов до Батьківщини, повага до військової честі, прагнення бути частиною команди (сім'ї військовослужбовців), яка працює заради нашої майбутньої перемоги. Вона підтримується постійним професійним зростанням, наявністю ґрунтовних професійних знань, взаємоповагою та впевненістю у власних силах.

М е т о д и . У статті використано теоретичні методи, а саме: aнaлiзу, узагальнення, порівняння, cиcтeмaтизaцiї нaукoвиx джерел із проблеми дocлiджeння.

Р е з у л ь т а т и . За результатами проведеного дослідження визначено основні складники мотиваційної сфери особистості, розроблено рекомендації з формування, підтримки та підвищення мотивації осіб, які призвані за мобілізацією в умовах правового режиму воєнного стану та проходять базову загальновійськову підготовку.

В и с н о в к и . Мотивація мобілізованих на військову службу осіб – це комплексний процес, ускладнений багатьма факторами, особливо під час повномасштабного вторгнення та активної інформаційної кампанії противника, яка дискредитує українське суспільство та владу. Лише комплексний підхід до роботи з мобілізованими військовослужбовцями, урахування їхніх потреб та особливостей може стати каталізатором позитивних змін для всіх зацікавлених сторін, допомогти зруйнувати встановлені в суспільстві сталі негативні стереотипи та створити позитивні передумови для перемоги над ворогом.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ГЕНДЕРУ

Олена Кожедуб — 2025-03-27

В с т у п . Війна детермінує трансформаційні процеси в суспільстві. Російсько-українська війна не стала виключенням. Сьогодні ми спостерігаємо, як змінюються соціальні статуси та ролі чоловіків і жінок у військовій організації та суспільстві. Військова професія вже не є суто чоловічою. Багато українок виконують завдання в районі ведення бойових дій і, як наслідок, фіксуються зміни в гендерній ідентичності. Науковий аналіз таких трансформацій ще попереду. Метою статті є аналіз соціально-психологічних концепцій гендеру, розуміння яких дозволить глибше збагнути його природу й закладе основу переосмислення впливу російсько-української війни на гендерну ідентичність сучасних українців.

М е т о д и . У дослідженні було використано історичний і логічний методи пізнання.

Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано окремі положення психологічних і соціальних концепцій гендеру в межах таких теорій: психодинамічної; соціального научіння; когнітивного розвитку; "нової теорії статі"; гендерної схеми; гендерної лінзи; гендерних відмінностей; соціальних ролей, а також моделі соціальних очікувань і концепції токенізму. Установлено, що формування гендерної ідентичності особистості є складним і багатогранним соціально-психологічним процесом (психодинамічна теорія). З'ясовано, що формування гендерної ідентичності особистості визначається її приналежністю до біологічної статі. Автори вказують на те, що гендерні відмінності не є вродженими, а формуються під впливом таких зовнішніх факторів, як виховання, навчання, підкріплення відповідної системи дій за певних норм і санкцій (теорії соціального научіння і когнітивного розвитку). Визначено, що провідну роль у формуванні гендерної ідентичності відіграють соціальні очікування, і це формування супроводжується процесами сегрегації та конвергенції, які виявляються у різних сферах життя людини (теорія "нової психології статі"). З'ясовано, що в сучасному суспільстві панують андроцентризм, гендерна поляризація і біологічний екзистенціалізм (теорія гендерної лінзи, або лінз культури).

В и с н о в к и . Проаналізовано відомі концепції гендеру, які належать до різних психологічних і соціологічних теорій, охарактеризовано його соціально-психологічну природу. Зокрема, розглянуто положення психодинамічної теорії, теорій соціального научіння, когнітивного розвитку, "нової теорії статі", гендерної схеми, гендерної лінзи, гендерних відмінностей, а також концепції токенізму. Розуміння сутності зазначених теорій сприятиме переосмисленню особливостей впливу наслідків російсько-української війни на формування та розвиток гендерної ідентичності сучасних українців.

ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Катерина Кравченко — 2025-03-27

В с т у п . У статті наведено результати теоретичного огляду проблематики психологічного відновлення військовослужбовців з ампутацією кінцівок. Втрата кінцівки є потужною травмою, яка впливає на психологічний стан військовослужбовців, ставить під загрозу їхню самооцінку, змінює сприйняття свого тіла, порушує життєві плани та змушує приймати нову реальність. Усе це формує потребу у якісному психологічному супроводі на етапі відновлення. Слід зазначити, що на етапі відновлення військовослужбовці стикаються із численними емоційними труднощами, які потребують комплексного підходу з боку фахівців. Зокрема, вони можуть відчувати глибокі переживання втрати, страхи щодо свого майбутнього, зниження самооцінки, безпорадність і навіть депресію. Крім того, процес адаптації до нових фізичних обмежень та опанування протезування є надзвичайно важливим і часто психологічно виснажливим етапом відновлення. Тому психологічний супровід не етапі відновлення відіграє ключову роль у підвищенні якості життя і сприяє соціальній адаптації військовослужбовців.

М е т о д и . У дослідженні були використані теоретичні методи, як-от аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Була проаналізована література, написана англійською та українською мовами, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію.

Р е з у л ь т а т и . Незважаючи на актуальність теми, а тим більше під час ведення широкомасштабних бойових дій на території України, наукові пошуки вразили своєю обмеженістю щодо кількості напрацювань із зазначеного питання, а саме щодо психологічного складника. Були визначені можливі причини, які обумовлюють недостатню вивченість зазначеного питання, а саме: психологічні бар'єри військовослужбовців, відсутність психологічної готовності дослідників працювати із зазначеною категорією респондентів (військовослужбовців з ампутацією), проблеми при організації проведення досліджень із військовослужбовцями.

В и с н о в к и . Проведений теоретичний огляд дав можливість класифікувати психологічні аспекти проблематики відновлення військовослужбовців з ампутацією за напрямами, які потребують невідкладного та ґрунтовного вивчення, як-от: психічні стани військовослужбовців з ампутацією кінцівок; методика психологічного супроводу військовослужбовців з ампутацією кінцівок на різних етапах відновлення; професійний рівень фахівців, які залучаються до психологічного супроводу військовослужбовців з ампутацією кінцівок.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТИВНОЇ МЕТОДИКИ "МАСКА" ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Катерина Кравченко — 2025-03-27

В с т у п . Військовослужбовці, особливо ті, хто має бойовий досвід, часто зіштовхуються з труднощами у вербалізації своїх психічних станів і переживань. Також достатньо розповсюдженим явищем є дисимуляція травматичного досвіду. Негативні наслідки уникнення власних переживань комбатантами, труднощі з вербалізацією своїх психічних станів і дисимуляція симптомів травматизації обумовлюють необхідність нових підходів до розроблення та використання психодіагностичного інструментарію при роботі з військовослужбовцями, які б ураховували всю специфіку військової служби, особливо в умовах ведення бойових дій. Одним із таких методів є застосування проєктивних методик (у т. ч. метафоричних асоціативних карт).

М е т о д и . Дослідження проводили у три етапи: 1) розроблення метафоричних асоціативних карт "Маска" (2022‒2023); 2) створення проєктивної методики на основі зображень метафоричних асоціативних карт (2024); 3) апробація проєктивної методики (кінець 2024 – початок 2025). На зазначених етапах застосовували методи теоретичного й емпіричного досліджень, зокрема емпіричні методи тестування, опитування, спостереження, бесіду, методи експертного оцінювання та експериментальних досліджень. Для оброблення отриманих результатів були використані методи математичної статистики. Методологія проведення дослідження дала змогу стверджувати про валідність і надійність методики.

Р е з у л ь т а т и . За проєктивною методикою "Маска" діагностовано 17 психічних станів військовослужбовців: 1) нормальний стан; 2) апатія; 3) проблеми з комунікацією; 4) переживання горя; 5) страх бути покараним; 6) нервовопсихічна нестійкість; 7) проблеми з адаптацією; 8) психічні розлади; 9) психічне виснаження; 10) агресія; 11) нав'язливі думки; 12) суїцидальні ризики; 13) внутрішній конфлікт; 14) переживання образи; 15) когнітивні порушення; 16) страх; 17) небажання висловлюватися (вияв опору щодо обговорення власних переживань). Виявлено переваги й недоліки зазначеної методики, надано рекомендації з її використання.

В и с н о в к и . Результати дослідження підтверджують ефективність проєктивної методики "Маска" як діагностичного інструменту для оцінювання психічних станів військовослужбовців – учасників бойових дій. Методика демонструє високу чутливість до психологічних проблем, з якими стикаються комбатанти, і дозволяє ідентифікувати широкий спектр психічних станів.

ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ УНИКНЕННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ

Катерина Кравченко — 2025-03-27

В с т у п . Наведено результати теоретичного огляду проблематики застосування копінг-стратегії уникнення військовослужбовцями в умовах ведення бойових дій, а також емпіричних досліджень, які дали можливість визначити кореляційні зв'язки копінг-стратегії уникнення з іншими психологічними характеристиками, що, на нашу думку, суттєво розширить наявні уявлення про предмет дослідження. Незважаючи на актуальність теми, а тим більше під час ведення широкомасштабних бойових дій на території України, проблематика застосування військовослужбовцями копінг-стратегії уникнення є недостатньо вивченою.

М е т о д и . У дослідженні використано теоретичні методи, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Проаналізовано літературу, написану англійською та українською мовами, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію. Серед емпіричних методів дослідження використано метод тестування.

Р е з у л ь т а т и . Аналізуючи результати досліджень українських і зарубіжних науковців щодо особливостей стратегії уникнення, автори дійшли висновку, що зацікавленість наукової спільноти в її опрацьовуванні була б значно більшою, якщо б як одну з крайнє негативних форм вияву копінг-стратегії уникнення розглядали відмову військовослужбовців від виконання бойових завдань. Використання військовослужбовцями копінг-стратегії уникнення в бойових умовах залежить від таких чинників: типу та властивостей особистості військовослужбовця (у т. ч. акцентуацій характеру), психологічних захисних механізмів, рівня життєстійкості, стилю мислення, емоційної спрямованості, рівня суб'єктивного контролю, емоційного вигорання, емпатійних здібностей, комунікативної агресивності, сенсу життя, комунікативних і організаторських здібностей, схильності до конфліктної поведінки, реакцій бойового стресу й посттравматичного стресового розладу та адаптаційних можливостей особистості.

В и с н о в к и . Отримані результати дали змогу не лише підтвердити актуальність обраної тематики дослідження і досягти поставленої наукової мети, але й сформувати напрями подальших досліджень, які будуть спрямовані на інтерпретацію отриманих результатів (у т. ч. у контексті крайнє негативного вияву уникнення, а саме відмови від виконання бойових завдань), ґрунтовне вивчення зовнішніх чинників використання зазначеної копінг-стратегії в бойових умовах, розроблення психодіагностичної методики прогнозування її використання і методичних рекомендацій для військових психологів щодо роботи з військовослужбовцями, копінг-стратегія уникнення яких виявляється у негативних формах.

РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Олена Миколайчук — 2025-03-27

В с т у п . Теоретико-методологічний аналіз свідчить про необхідність інтеграції профілактичних, адміністративних та особистісно орієнтованих заходів, спрямованих на зменшення впливу стресових факторів і підвищення загальної психологічної стійкості військовослужбовців. Корекція і профілактика професійного вигорання як багатовимірного конструкта, що комбінує у собі комплекс психоемоційних станів негативної модальності та деструктивно впливає на виконання військовослужбовцями професійних обов'язків, вимагає системного підходу. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальному дослідженні впливу програми корекції професійного вигорання на військовослужбовців Збройних сил України в умовах повномасштабного вторгнення.

М е т о д и . У дослідженні використано теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація) та емпіричні методи (опитувальники для діагностики професійного вигорання – "Burnout Assessment Tool" (BAT) і "Діагностика професійного вигорання" ("Maslach Burnout Inventory"); опитувальники особистісних рис – україномовна адаптація англомовної методики О. Джона, Л. Наумана і С. Сото "Велика п'ятірка" ("Big Five Inventory"), "Діагностика ворожості" В. Кука, Д. Медлей, "Тріада темних рис особистості" ("Dark Triad")); методи математичної статистики.

Р е з у л ь т а т и . Проведено констатувальний експеримент щодо виявлення рівня сформованості та ступеня вираженості професійного вигорання комбатантів. Проаналізовано вплив психокорегувальної програми на формування / вияв синдрому професійного вигорання. Виявлено тісний взаємозв'язок між складниками професійного вигорання та особистісними рисами позитивної і негативної валентності, зміни яких впливають на психоемоційний стан і ментальне здоров'я комбатантів.

В и с н о в к и . Здійснено порівняльний аналіз показників професійного вигорання до і після впровадження програми. Виявлено динаміку змін в особистісних рисах, що свідчить про покращення психоемоційного стану респондентів. Доведено ефективність розробленої програми корекції професійного вигорання військовослужбовців Збройних сил України. Акцентовано увагу на необхідності впровадження програми у військові колективи з метою збалансування емоційного фону комбатантів, зменшення виявів професійного вигорання або його профілактику, що є довгостроковою інвестицією у професійну ефективність і ментальне здоров'я військовослужбовців.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИНАХОДІВ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ

Кіра Горячева — 2025-03-27

В с т у п . Подвійне використання технологій стало актуальним питанням у сфері інновацій, особливо в контексті військових і цивільних застосувань. Військові інновації історично демонстрували значний вплив на економічний розвиток і технічний прогрес у цивільних секторах. Зокрема, технології, створені для оборонних цілей, часто знаходять друге життя у таких сферах, як медицина, транспорт чи зв'язок. Метою дослідження було оцінити масштаби й особливості трансферу знань між військовими й цивільними секторами.

М е т о д и . Для дослідження було використано методи аналізу патентних даних, семантичного пошуку й економетричного моделювання. Основним джерелом даних була база PATSTAT – інформація про патенти, подані в різних країнах за період 2012–2022 років. Патенти, які класифікуються як військові, визначалися за трьома критеріями: приналежність до військових технологій у Міжнародній патентній класифікації (IPC), заявники з оборонного сектора, а також текстовий аналіз ключових слів у назвах і описах патентів. Вибірка включала 1600 патентів, які були проаналізовані щодо цитувань у цивільних патентах. Використовувалися probit-моделі для оцінювання імовірності подвійного використання.

Р е з у л ь т а т и . Аналіз засвідчив, що технології із широким спектром застосування, зокрема медичні пристрої та електротехніка, відзначаються високим рівнем подвійного використання (57,7 і 65,2 %, відповідно). Водночас традиційні військові галузі, такі як виробництво зброї та боєприпасів, мають значно нижчий рівень інтеграції в цивільний сектор (25,4 %). Географічний аналіз виявив, що патенти зі США мають найвищу частку подвійного використання (64,5 %), тоді як у росії цей показник становив 5 %. Середній час до першого військового цитування становив 1302 дні, а до цивільного – 1316, що свідчить про затримку у трансфері знань у цивільній сфері.

В и с н о в к и . Установлено, що військові інновації із ширшою технологічною сферою застосування мають більший потенціал для подвійного використання. Такі інновації частіше використовують у цивільному секторі, особливо у високотехнологічних галузях, тоді як вузькоспеціалізовані військові технології демонструють обмежений трансфер знань. Географічний аналіз підтвердив важливість національних інноваційних політик: країни з інтегрованими інноваційними системами демонструють вищу ефективність трансферу знань. Ці результати підкреслюють необхідність розроблення стратегій, які сприятимуть підвищенню адаптивності військових технологій для посилення подвійного використання.

ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВОЄННИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ПОЖЕЖ

Сергій Уліганець — 2025-03-27

В с т у п . Війна завжди супроводжується руйнуванням, стражданнями та глибокими соціально-економічними потрясіннями. Однак однією з найменш помітних, але не менш значущих сфер її впливу є навколишнє середовище. Воєнні дії на території України спричинили масштабні екологічні проблеми, які мають тривалий вплив на природні екосистеми, здоров'я населення та загальний екологічний баланс регіону. Розглядаються основні екологічні наслідки воєнних дій в Україні, їхній вплив на природне середовище та шляхи мінімізації шкоди.

М е т о д и . Використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, логічних побудов (при формулюванні теоретико-методологічних основ дослідження екологічних наслідків воєнних дій на території України, екологічної стійкості України з урахуванням різних аспектів воєнних дій)і; експедиційні та дистанційні методи при збиранні вихідної інформації (огляд територій лісових пожеж і руйнувань); методи геопросторового аналізу при обробленні вихідної інформації та її подальшому аналізі – можливості створення тематичних карт, яке б дало змогу структурувати дані про лісові пожежі на особливо цінних територіях природо-заповідного фонду; геопросторового моделювання та картографічний при аналізі матеріалів впливу воєнної агресії на Україну. Комбінація цих методів дозволяє отримати комплексну картину екологічних наслідків війни та розробити ефективні стратегії їх подолання.

Р е з у л ь т а т и . Результати досліджень свідчать, що використання вогню як зброї у воєнних діях призводить до значних екологічних і соціальних втрат. Для подолання цих наслідків потрібні тривалі програми відновлення природного середовища, очищення забруднених зон і залучення міжнародних ресурсів і технологій. Запропонована модель методології підрахунку наслідків пожеж під час війни на території України включає моніторинг постраждалих територій, очищення забруднених зон, відновлення лісів і екосистем, а також міжнародну підтримку в реабілітації екологічного балансу.

В и с н о в к и . Використання вогню як зброї під час воєнних дій на території України спричинило серйозну екологічну кризу. Для мінімізації шкоди та відновлення екологічного балансу необхідно впроваджувати комплексні довгострокові програми, що включають як національні зусилля, так і міжнародну підтримку.