АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТА ТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДІВ ПРОЕКТУВАННЯ І ВИРОБНИЦТВА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Анотація

В статті авторами виконано один із видів аналізу існуючих та перспективних методів проектування і виробництва військової техніки з використанням автоматизованих інформаційних систем. Відомо, що програмне забезпечення АІС має характерні ознаки складної системи і підпорядковується законам науки про складні системи. Сучасний етап розвитку складних інформаційних систем характеризується тим, що тенденція до різкого збільшення складності завдань управління все в більшому ступені виявляється в об'ємності програмного забезпечення систем управління технічними об'єктами, технологічними процесами і виробництвом. В роботі зроблено класифікацію програм, відповідно до SPE, яка, являє собою «модель деякої іншої моделі в рамках теорії абстрактного уявлення окремих об'єктів». Вона може бути віднесена до одного з трьох класів: S-клас − це програми, функції яких формально визначаються специфікаціями і випливають із них. Відповідність між входом і виходом є визначальною і будь-яка зміна, створює нову програму. Р-клас − складають програми, прийнятність рішення яких оцінюється шляхом порівняння з реальною обстановкою, тобто програми цього класу повинні постійно змінюватися залежно від зміни навколишнього середовища, уточнення даних тощо. Програми Е-класу самі стають частиною реалізації обстановки, яку вони моделюють, тобто в ще більшому ступені, ніж Р-програми схильні до змін.
Розглянуті основні фази життєвого циклу АІС і визначені їх особливості: визначення, проектування, реалізації, впровадження, експлуатації.
Визначено концептуальну єдність підходів, що використані на етапах отримання системних специфікацій, проектування модульної структури та реалізації модулів, дозволила об‘єднати прийняття окремих рішень в єдину методику проектування коректного спеціального програмного забезпечення, основними відмінностями якої є: пошаровість, яка досягається використанням принципу абстрагування (ієрархії); об‘єднання процесу проектування з процесом моделювання, що досягається застосуванням графових моделей, які отримуються в процесі проектування, та можливістю використання кожного рівня ієрархії в якості моделі СПЗ; безперервність процесу проектування, яка забезпечується сумісністю моделей, які отримуються на різних етапах, участю системного програміста в розробці з начального етапу і можливістю початку кодування з першого етапу.