СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ АВІАЦІЙНО-НАЗЕМНОГО БАЗУВАННЯ ІЗ ЗМІННОЮ В ЧАСІ ВІДНОСНОЮ ПРОСТОРОВОЮ КОНФІГУРАЦІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/66-01Ключові слова:
радіолокаційні системи авіаційно-наземного базування із змінною в часі відносною просторовою конфігурацією, радіолокаційний об’єкт, радіолокаційне зображення, роздільність за азимутом, радіомоніторинг, радіометричне розділення, динамічний діапазонАнотація
Робота присвячена розгляду сучасного стану та тенденції розвитку радіолокаційних систем авіаційно-наземного базування із змінною в часі відносною просторовою конфігурацією. Актуальність розгляду стану та тенденцій розвитку радіолокаційних систем авіаційно-наземного базування із змінною в часі відносною просторовою конфігурацією обумовлена практичною необхідністю отримання радіолокаційних зображень об'єктів в передній зоні огляду системи з урахуванням зростаючих вимог до оперативності й точності визначення (виявлення) зображень об'єктів спостереження в реальному масштабі часу в умовах складної сигнально-завадової обстановки.
Наведена загальна структура побудови наведених в роботі систем та визначені основні перспективи їх практичного застосування при вирішенні завдань класифікації радіолокаційних об’єктів та моніторингу джерел радіовипромінювання.
Наведено оцінки основних якісних характеристик зображень радіолокаційних об’єктів при застосуванні розглянутих систем та оцінки точності визначення координат джерел радіовипромінювання на підставі апробованого математичного апарату.
Визначені пріоритетні напрями наукових досліджень щодо подальшого розвитку теорії багатопозиційного прийому радіолокаційної інформації в умовах інформаційної невизначеності при застуванні систем із змінною в часі відносною просторовою конфігурацією.
